Арманьяк Saint-Vivant V.S. 0.7 л 40% (3147690083207)

Регіон Арманьяк заглиблений в материк, так що тут значно сухіше і спекотніше, ніж в Коньяку. Тому і виноград в Арманьяку містить більше цукрів, а бренді виходить більш багатим і насиченим. Арманьяк, незважаючи на більш цукристу вихідну сировину, сухіший коньяку, оскільки в готове бренді не додають цукор.

Основою для виробництва арманьяка є біле сухе вино. Згідно з декретом 1909 року, він може бути вироблене з десяти сортів винограду. Як і в Коньяку, в Арманьяку переважає виноград Уні Блан (до 75% площ), проте в помітних кількостях представлені такі сорти винограду як: Коломбар, Фоль Бланш, а також Бако (з нього виготовляють 20% спиртів).

Технологія виробництва арманьяка близька до коньячної. Основна відмінність полягає в різних методах дистиляції.

Перегонка вина в процесі виробництва арманьяка може здійснюватися двома способами і повинна завершитися до 31 січня наступного за врожаєм року (в Коньяку до 31 березня). Дистиляція вина проходить обов'язково з осадом, тоді як в Коньяку дистиляція на осаді прерогатива невеликих коньячних будинків.

При використанні першого способу дистиляції здійснюють подвійну дистиляцію в апараті типу «alambic charentais». Такий вид перегонки для приготування арманьяка широко використовується філіями великих компаній, що спеціалізуються на виробництві коньяку.

Але найбільш поширеним є місцевий, винайдений в Арманьяку спосіб безперервної перегонки. Для цього ще на початку XIX століття, в епоху Людовика XVIII, месьє Тюльєром був розроблений і в 1818 році запатентований спеціальний апарат «alambic armagnacais». Зроблений з чистої міді апарат складається з перегінного куба і декількох піддонів. У процесі дистиляції вино нагрівається лише один раз і стікає по ступінчатій системі дисків, розташованих над нагрівачем. Для підтримки вогню під ректифікаційною колоною використовуються виключно дубові дрова. При цьому вино є і конденсатором. В результаті виходить спиртне міцністю від 55 до 65%, більш ароматне, з витонченим смаком.

Вибір способу дистиляції залежить від грунтово-кліматичних умов, однак «арманьячна» технологія лідирує: на 138 перегінних кубів доводиться тільки 28 аламбика.

Після закінчення дистиляції, арманьяк витримують в дерев'яних бочках ємністю 400 літрів. Вони знаходяться в підвалах, де підтримується певна температура і вологість. В процесі дозрівання спирт «обживає» кілька дубових бочок. Для початку його заливають у нову бочку, яка віддає майбутньому арманьяку весь свій деревний аромат. Пізніше його «переселяють» в стару «квартиру» — бочку, що прослужила більше десяти років, де він залишається на тривалий термін. В процесі витримки в «зрілій» бочці аромат арманьяка стає вишуканішим, в ньому з'являються відтінки ванілі і чорносливу, а завдяки випаровуванню спирту крізь «дихаючу деревину» знижується міцність напою, який набуває бурштиновий колір з відтінками червоного дерева.

В кінці процесу витримки арманьяк іноді переливають в величезні бочки ємністю 10 тисяч літрів, де його старіння сповільнюється. Бочки з арманьяком зберігаються на земляній підлозі в підвалах, побудованих з місцевого каменю. Процеси старіння, випаровування і купажування ідентичні з такими ж процесами у коньяку, але арманьяк здатний старіти в більшості випадків не більше 40 років. Тому після такого терміну витримки його переливають в скляні чани або бутлі, де процес старіння припиняється, і арманьяк зберігає свій чудовий аромат.